Системна підготовка для роботи з хімічними та поведінковими залежностями.
Програма підходить і тим, хто планує спеціалізуватися на роботі із залежностями, і психотерапевтам загального профілю, які хочуть точніше працювати з клієнтами, у яких вживання впливає на основний терапевтичний запит.
Отримати цілісну клінічну систему для самостійної роботи
із запитами залежності — від первинної оцінки
до тривалої ремісії та ресоціалізації.
Продовжувати працювати з основним запитом клієнта, але змінити терапевтичну логіку там, де вживання обриває проживання афекту, підміняє регуляцію або впливає на відповідальність.
Залежність стає керованою клінічною задачею, коли терапевт розуміє стадію процесу, ризики, функцію вживання та допустиме втручання саме зараз.
Стадія адиктивного процесу, тип залежності, ризики, ресурси та межі компетенції.
Функція вживання, регуляція афекту, мотивація, сімейні та поведінкові контури.
Завдання конкретного етапу, пріоритети, темп, відповідальність і критерії переходу далі.
Робота із запереченням, брехнею, амбівалентністю, тягою, зривом і співзалежністю.
Поведінкові маркери, контакт, ремісія, ризик рецидиву та корекція плану.
Результат забезпечує не одна техніка, а система: точна оцінка етапу, підбір інтервенцій, утримання терапевтичної рамки, робота із сім’єю та аналіз зривів.
Підходи перевірялися на реальних випадках. У програмі залишено те, що дає клінічно помітний ефект і може бути відтворене іншим терапевтом.
Фокус на поведінці, регуляції, відповідальності, контексті та вимірюваних змінах. Етіологічні концепції — лише в обсязі, потрібному для рішення.
Емпатія поєднується з чіткою рамкою. Терапевт вчиться витримувати опір, не підсилювати заперечення і не перебирати відповідальність клієнта.
Ви отримуєте не додаткову тему у резюме, а окрему компетенцію для складних випадків, де загальної психотерапевтичної підготовки часто недостатньо.
Спеціалізація формує зрозумілий профіль: робота із залежностями, співзалежністю, зривами та тривалою поведінковою зміною.
Ви бачите, що саме зупиняє процес, і маєте варіанти дій замість повторення однієї й тієї самої інтервенції.
Колеги, родини та суміжні фахівці можуть передавати випадки терапевту, який розуміє клінічну динаміку залежності.
Чіткі критерії ризику, відповідальності та перенаправлення зменшують імовірність терапевтичних помилок і виснаження.
У другому блоці — структура 7 модулів, близько 15 годин практики, робота з реальними клієнтами, супервізія та формат сертифікації.
Програма відповідає на головне питання терапевта: що робити з процесом, який відбувається у сесії зараз. Причини та моделі розглядаються настільки, наскільки вони змінюють вибір втручання.
Опір, брехня, амбівалентність, зриви, рецидиви, співзалежність і відмова від відповідальності.
Ви відпрацьовуєте рішення, формулювання, межі та інтервенції, які можна застосувати у власній практиці.
Модуль кожні два тижні: новий матеріал, застосування, зворотний зв’язок, актуалізація і поглиблення.
Чіткі моделі роботи, критерії рішень і варіанти дій для типових клінічних подій.
Практика становить значну частину програми. Учасники бачать різні типи залежності та етапи тверезості, проводять сесії і перевіряють рішення у супервізії.
Робота ведучого з клієнтами на різних етапах процесу. Учасники аналізують формулювання, втручання і реакції.
Кожен учасник проводить серію індивідуальних зустрічей із залежним клієнтом між модулями.
Розбір сесій у безпечному навчальному форматі: що було помічено, що пропущено і як скоригувати наступний крок.
Програма дає не загальні рекомендації, а критерії, послідовність дій і формулювання для конкретних ситуацій.
Завдання терапевта: не доводити очевидне, а підвищувати здатність клієнта бачити наслідки, суперечності та власний вибір.
Завдання терапевта: не входити у контроль або переслідування, фіксувати розриви у контакті та повертати відповідальність.
Завдання терапевта: розпізнати функцію вживання, навчити переносити афект, планувати альтернативну поведінку та контролювати ризики.
Завдання терапевта: не скасовувати попередню роботу, провести функціональний аналіз епізоду і скоригувати план профілактики.
Завдання терапевта: бачити, як система підтримує симптом, змінювати правила взаємодії та межі відповідальності.
Завдання терапевта: визначити, коли потрібні нарколог, психіатр, стаціонар або реабілітаційна програма, не втрачаючи терапевтичний контакт.
Робота з основним запитом продовжується. Але терапевт змінює логіку процесу, якщо вживання впливає на афект, відповідальність, темп і контакт.
Між модулями є час на застосування матеріалу. Наступна зустріч починається з аналізу досвіду, уточнення рішень і поглиблення навички.
Початок нового набору.
Модуль кожні два тижні.
Два повних навчальних дні, 10:00–18:00.
Теорія, демонстрації, практика, супервізія.
Матеріали для самостійного опрацювання.
Після виконання вимог програми.
Оплата вноситься перед початком кожного модуля.
Усі сім модулів одразу · економія €100.
Оберіть професійне завдання: повна спеціалізація з адиктології або інтеграція адиктологічної оптики у загальну психотерапевтичну практику.
